ОРФОГРАФІЯ1
121. У котрому рядку виділені слова треба писати разом?
а) Кайдани, шаленіючи, бряжчали, що/б заглушити пісню Кобзаря (Л. Костенко);
б) На те й лихо, що/б з тим лихом боротись (Т. Шевченко);
в) Вечірнє сонце, дякую за всіх, котрі нічим не осквернили душу. За/те, що завтра жде своїх натхнень (Л. Костенко);
г) На гору доступитися нелегко, за/те з гори зручніше боронитись (Леся Українка).
122. У котрому рядку виділені слова треба писати разом?
а) Спасибі вам не за/те, що грали, а за/те, що перестали (Нар. тв.);
б) Так за/те ж, що ви їли плоди запретного дерева, покараю вас тяжко і безсмертія вам не дам! (Л. Костенко);
в) Як/би мені знову колишняя сила, Як/би мені гуки міцнії... (Леся Українка);
г) А не можна так, що/б для всіх людей — вагони першого класу? (Л. Костенко).
123. У котрому рядку виділені слова треба писати разом?
а) Що/б рибу з'їсти, треба в воду лізти (Нар. тв.);
б) Пишіть про/те, що ви живі-здорові, не говоріть, чого ви так мовчали (Л. Костенко);
в) Я все думаю про залізні стовпи та про/те, чи казати мені про них Катерині і Микиті, чи не казати (Т. Шевченко);
г) Не може ж буть, що/б якось не було, Вже як не є, а якось воно буде (Л. Костенко).
124. У котрому рядку виділені слова треба писати разом?
а) Що се? Немов/би пісня забриніла Здалека, мовби цілий хор ридає (Леся Українка);
б) З борців насміхалася доля, Зростала про/те їх громада (П. Грабовський);
в) І завжди він говорить, не про/те, що було; не про/те, що є, а про/те, що колись буде (Остап Вишня);
г) Мені ввижається, як в тихім, ріднім колі Старий дідусь навча своїх онуків, Про давнину справдешні байки править, Про/те, що діялось на нашім світі (Леся Українка).
125. У котрому рядку виділені слова треба писати разом?
а) Де в світі є мова така чарівлива, Що/б справжнє щастя могла розказать? (Леся Українка);
б) Наприклад, їхній звичай похоронний. Що/б тут робив міфологічний дід? (Л. Костенко);
в) Як/би помножити любов усіх людей, ту, що була, що є й що потім буде, — то буде ніч (В.Сосюра);
г) Ех, як/би в наших оркестрах з такою пристрастю грали оркестранти, — які б були симфонії! (Остап Вишня).
126. У котрому рядку виділені слова треба писати разом?
а) Я люблю тебе, друже, за/те, що не можу тебе не любити (В. Сосюра);
б) І наша юність буде хай такою, Що/б їй ніхто не заздрити не міг! (В. Симоненко);
в) Ну, що/б оце ти із своїм комбайном робив, якби я тобі отакої пшениці не викохав? (Остап Вишня);
г) Як/би моє життя так зникло непримітне, як зника вечірнє світло!... (Леся Українка).
127. У котрому реченні виділені слова треба писати разом?
а) Як/би кривди не було, ми не знали би, що зло є на те, щоби з ним биться (І. Франко);
б) Хотіла б я піснею стати У сюю хвилину ясну, Що/б вільно по світі літати, Що/б вітер розносив луну (Леся Українка);
в) Я люблю тебе, друже, за/те, що в очах твоїх море синіє... (В. Сосюра);
г) Про/те лишилася у нас, І зовсім це не хиба, Глибока шана повсякчас — Так! — до святого хліба! (М. Рильський).
128. У котрому рядку всі прислівники треба писати разом?
а) з/далеку, з/відусіль, зі/споду, ні/куди, в/перед;
б) в/ранці, тим/часом, в/перше, до/дому, в/цілому;
в) у/стократ, на/далі, де/сь, ані/як, за/молоду;
г) ні/звідки, від/нині, ані/трохи, на/силу, в/край.
129. У котрому рядку всі прислівники треба писати разом?
а) після/завтра, від/коли, за/багато, на/жаль, в/плач;
б) аби/де, в/нічию, оба/біч, ані/трохи, на/двоє;
в) у/десятьох, поза/торік, за/видна, на/впіл, до/щенту;
г) у/горі, в/знаки, ні/де, без/вісти, з/дуру.
130. У котрому рядку всі прислівники треба писати разом?
а) на/щастя, від/тоді, на/ново, на/бакир, де/коли;
б) спід/лоба, в/ручну, за/темна, за/надто, в/двічі;
в) на/силу, в/середині, по/новому, по/просту, як/небудь;
г) на/віки, в/волю, до/тла, у/решті, на/голо.
131. У котрому рядку всі прислівники треба писати разом?
а) від/давна, без/вісти, на/виворіт, що/миті, в/друге;
б) без/упину, як/найкраще, на/осліп, в/смак, в/низ;
в) до/дому, од/віку, на/диво, в/ручну, за/одно;
г) на/зразок, в/лад, на/випуск, у/щент, у/поперек.
132. У котрому рядку всі прислівники треба писати разом?
а) на/спіх, десь/інде, мимо/волі, на/половину, за/видна;
б) на/ура, у/низ, мимо/хіть, на/льоту, з/далека;
в) в/друге, на/раз, в/останнє, на/зовсім, аби/як;
г) за/одно, на/зустріч, з/рештою, по/завтра, що/сили.
133. У котрому рядку всі прислівники треба писати разом?
а) по/моєму, ані/як, у/шир, на/сторожі, в/лад;
б) од/віку, що/півгодини, в/четверо, в/низу, з/ліва;
в) на/різно, у/розсип, на/швидку, по/декуди, на/скрізь;
г) по/тихеньку, на/гора, на/щастя, на/чисто, в/переміш.
134. У котрому рядку всі прислівники треба писати через дефіс?
а) по/нашому, одним/одна, рік/у/рік, туди/сюди, на/вік;
б) віч/на/віч, ось/ось, по/іншому, казна/як, по/своєму;
в) будь/де, аби/як, по/друге, по/правді, зроду/віку;
г) видимо/невидимо, якось/то, не сьогодні/завтра, по/сусідськи, хтозна/де.
135. У котрому рядку всі прислівники треба писати через дефіс?
а) з/дня/на/день, мало/помалу, без кінця/краю, по/твоєму, тут/таки;
б) по/третє, сяк/так, де/таки, день/у/день, ні/де;
в) по/новому, казна/як, вряди/годи, любо/дорого, колись/то;
г) по/шосте, де/не/де, на/гора, де/будь, колись/таки.
136. У котрому рядку всі прислівники треба писати через дефіс?
а) тишком/нишком, плече/в/плече, де/коли, казна/де, по/серйозному;
б) кінець/кінцем, по/німецьки, ні/куди, по/вашому, далеко/далеко;
в) десь/то, як/от, по/латині, з давніх/давен, шито/крито;
г) по/перше, сухо/насухо, де/таки, час/від/часу, де/інде.
137. У котрому рядку всі прислівники треба писати через дефіс?
а) будь/коли, зроду/віку, рано/вранці, по/братерськи, як/не/як;
б) по/третє, якось/то, сила/силенна, врешті/решт, туди/сюди;
в) по/козацькому, тут/таки, аби/де, по/їхньому, бозна/де;
г) день/за/днем, по/третє, як/треба, якось/то, сам/на/сам.
138. У котрому рядку всі прислівники треба писати через дефіс?
а) по/справжньому, видимо/невидимо, будь/де, віч/на/віч, де/таки;
б) по/четверо, будь/як, рано/раненько, крок/за/кроком, як/таки;
в) точно/точнісінько, хтозна/де, всього/на/всього, сила/силенна, високо/таки;
г) сяк/так, по/материнськи, гидко/бридко, по/п'яте, хтозна/як.
139. У котрому рядку всі прислівники треба писати через дефіс?
а) врешті/решт, не сьогодні/завтра, близько/близько, хтозна/як, на/гора;
б) один/в/один, чисто/чисто, десь/таки, по/дружньому, по/третє;
в) будь/що/будь, по/козацьки, казна/як, коли/не/коли, десь/колись;
г) раз/по/раз, по/нашому, хтозна/звідки, біло/біло, мало/таки.
140. У котрому рядку допущено помилку?
а) по-всякому, казна-де, так-то, день у день, догори;
б) навідріз, якнайшвидше, по двоє, горілиць, вчетверо;
в) невпинно, рано-вранці, завчасу, назовні, як-небудь;
г) вшестеро, коли не коли, доволі, занадто, де-небудь.
141. У котрому рядку допущено помилку?
а) вп'ятьох, абиде, допізна, щоразу, якось;
б) заодно, голіруч, вдвоє, десь-не-десь, так-то;
в) принагідно, нашвидку, щосили, по-троє, без кінця-краю;
г) по суті, по-нашому, знічев'я, на зовсім, врешті-решт.
142. У котрому рядку допущено помилку?
а) навздогін, по-друге, без жалю, десь-інде, ледве-ледве;
б) досхочу, з боку на бік, натщесерце, на вибір, укупі;
в) як-небуть, удруге, видимо-невидимо, кінець-кінцем, влад;
г) в цілому, взимку, відразу, на відмінно, нащастя.
143. У котрому рядку допущено помилку?
а) навскіс, ущерть, на зло, віч-на-віч, анітрохи;
б) досита, вздовж, доостанку, за дня, чимдуж;
в) наввипередки, впереміш, вп'яте, позавтра, казна-де;
г) по-українському, до речі, по-одному, обіруч, абияк.
144. У котрому рядку допущено помилку?
а) по-новому, восени, час від часу, принагідно, в основному;
б) насухо, задня, на-гора, по-справжньому, щодня;
в) завидна, поодинці, безупину, тим часом, упродовж;
г) надобраніч, якраз, щомиті, без сліду, з дня на день.
145. У котрому рядку допущено помилку?
а) в міру, дощенту, казна-коли, на віку, навстіж;
б) увісьмох, у розтіч, по-п'яте, куди-небудь, далеко-далеко;
в) в гості, звідусюди, водносталь, заміж, з діда-прадіда;
г) вногу, наверху, аніде, повік-віків, ген-ген.
146. У котрому реченні допущено орфографічну помилку?
а) В Журбанях ввечері на вулиці до півночі співали хлопці й дівчата (І. Нечуй-Левицький);
б) Саме в ньому, в морі, народжувалася по-справжньому чарівна музика... (В. Шевчук);
в) Помчалися темнії хмари далі, залишаючи по-своєму сліду воду... (Панас Мирний);
г) Та й перші спогади мого дитинства, до речі, починаються з зірок (М. Стельмах).
147. У котрому реченні допущено орфографічну помилку?
а) Оглядався щохвилі, боявся пристанути й боявся йти напереді (М. Яцків);
б) Відчував, що я знову стою напочатку незвіданої дороги (В. Шевчук);
в) Та злюка не втихне Ні вдень, ні вночі, Хоч кров їй із серця Свойого точи (І. Франко);
г) В день такий розцвітає весна на землі і земля убирається зрання... (В. Сосюра).
148.У котрому реченні допущено орфографічну помилку?
а) Славну ти вдала драбину: Я йду вгору, ти в долину (І. Франко);
б) Я нагору круту крем'яную Буду камінь важкий підіймать... (Леся Українка);
в) Верба товста, та всередині пуста (Нар. тв.);
г) Блискавки бігли з різних сторін до середини неба (І. Франко).
149. У котрому реченні допущено орфографічну помилку?
а) Ой на горі там женці жнуть... (Нар. тв.);
б) Ми поволі плили вздовж сірих скель, оточених рядом кольорових молюсків (М.Коцюбинський);
в) Пісня по волі давно не літала, приборкана тугою, жалем прибита (Леся Українка);
г) Згори лине жайворонкова пісня (Панас Мирний).
150. У котрому реченні допущено орфографічну помилку?
а) Вдолині тріпотіли вітрила човнів, як крила голубів в небі (М. Коцюбинський);
б) Він скинув ковдру, потім шорстку сорочку, але дихати не було чим. Шевченко підвівся й вийшов надвір (З. Тулуб);
в) Зранку починалася щоденна солдатська муштра (3. Тулуб);
г) Уже й не осінь на дворі, ще й не зима надворі (М. Сом).
1Завдання
містять основу, до якої зазвичай подається чотири пронумеровані
відповіді, серед яких правильною може бути одна, дві, три, усі чотири
або жодна.
Українська мова. Тести (5 - 11 класи): Посібник. -
2-ге вид., випр./За ред. І.М.Бабій, О.П.Штонь. - Тернопіль: Навчальна
книга - Богдан, 2010. - 352 с.
